28 червня -День Конституції України

Джерелом права будь-якої держави є Конституція. Її ще називають Основним законом, який закладає підґрунтя організації і діяльності держави та формування у ній громадянського суспільства. Конституція – це своєрідний суспільний договір, у якому народ визначає основні напрямки свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав та свобод громадян у суспільстві.

Україна свого часу створила першу європейську конституцію – “Пакти й Конституції” Пилипа Орлика. Цей документ було прийнято у м. Бендерах 5 квітня 1710 року. Пилипа Орлика, який 10 років до цього був генеральним писарем та довіреною особою гетьмана Івана Мазепи, у свою чергу, обрали гетьманом України у вигнанні. Одразу ж після свого обрання, він складає проект так званої Бендерської конституції. Цей документ унікальний не лише через сам факт його існування, а й через своє змістове наповнення. Він обмежував гетьманські прерогативи та проголошував політичне і церковне відокремлення України від Росії. Звичайно, існує й інша точка зору. Так, деякі західні науковці схиляються до думки, що “Пакти й Конституції” − це лише талановитий публіцистичний твір і не більше. Але цей „публіцистичний твір” на десятки років випередив розвиток західноєвропейської правової думки, заклавши дійсно демократичне підґрунтя в процесі українського державотворення.

22 червня - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців.  У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу – Велика Вітчизняна, яка забрала життя кожного п'ятого співвітчизника. День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 2000 року № 1245/2000, з метою всенародного вшанування пам’яті українців, загиблих під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, їх подвигу та жертовності щороку в нашій державі відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Схилімо голову перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна. Слава їм, вічна і світла пам'ять!

Дендропарк Софіївка

Дендропарк Софіївка має свою романтично-захоплюючу історію. У XVIII столітті землі міста Умані, де власне і знаходиться дендропарк, належали польському магнату, претенденту на польську корону, генералу-лейтенанту війська коронного Станіславу Щенсному Потоцькому, одному з найбагатших людей того краю. Доля розпоряджалася так, що всі його романи з коханими жінками зазнавали невдач (першу даму його серця було нещадно вбито). Та одного разу, перебуваючи в Яссах, Станіслав Потоцький познайомився з прекрасною гречанкою Софією - дружиною генерала російської армії, графа Юзефа Вітта. Жінка одразу ж заполонила серце Потоцького. Про роман Щенсного з Софією у Варшаві і Петербурзі ходили справжні легенди. На знак своєї відданої та щирої любові до Софії граф Потоцький спорудив цілий парк, назвавши його в честь жінки серця "Софіївкою". На будівництві були зайняті селяни, що отримували за це гідну платню. Власноруч вони переносили каміння, будуючи скелі, відшліфовували їх. Трагічним місцем в дендропарку Софіївка є "камінь смерті", під яким, за легендою, полягло понад сотню чоловік, недонісши його до призначеного місця. Будівництво цього дива обійшлося графу Потоцькому в 15 млн польських злотих. З того часу минуло вже багато років, а Софіївка і досі продовжує заворожувати відвідувачів своєю красою та неповторністю.

Вітаємо переможців конкурсу юних істориків "Лелека "!

18 травня- день пам'яті жертв депортації з Криму

День пам'яті та примирення

Указом президента України встановлюється День пам’яті та примирення, який повинен відзначатися щороку 8 травня.

Понад два десятки років після відновлення незалежності України дата 9 травня святкувалась як “День Перемоги” за типово радянськими зразками. Внаслідок цього, а також за "сприяння" російської пропаганди, у інформаційному просторі нашої держави зберігалися старі, створені комуністичною пропагандою, та поширювалися народжені вже у нинішній Росії міфи про Другу світову війну, які мають на меті:

• викривлення історичної реальності задля посилення власного ідеологічного домінування;
• применшення ролі наших співвітчизників у війні;
• провокування політичних і суспільних конфліктів в Україні на історичному підґрунті;
• спекуляції щодо співпраці українських воїнів з нацистським режимом;
• спробу реабілітації  злочинів комуністичного режиму.

Якщо звернутися до досвіду відзначення дат 8 і 9 травня у деяких країнах світу, то назви свят говорять самі за себе: у Великій Британії та країнах Співдружності – "День Перемоги в Європі" (7 травня); у Вірменії – "День Миру"; у Норвегії – "День визволення"; у Словаччині – "День перемоги над нацизмом"; у США – "День Пам’яті" (кінець травня); у Франції – "День Перемоги"; у Чехії – "Національний День"
http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-ukrainskogo-institutu-natsionalnoi-pam-yati-do-70-i-richnitsi-vignannya-na