вівторок, 27 січня 2015 р.

Сьогодні Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

   Сьогодні у світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Цього року головна тема дня : " Діти і Голокост ".
   За загальними оцінками , жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни стали чотири з половиною мільйона  дорослих та півтора мільйона дітей .
   Рівно 70 років тому радянські війська  звільнили в'язнів  нацистського табору смерті в Польщі Аушвіц-Біркенау, а у 2005 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 27 січня  днем пам'яті жертв голокосту .
   В ухваленній тоді  резолюції ООН йдеться про неприпустимість  заперечення Голокосту як історичної події , також міститься заклик розвивати освітні програми про геноцид і охороняти історичні пам'ятники  місця , де відбувалися масові вбивства євреїв .

неділя, 18 січня 2015 р.

Свято Богоявлення

Різдвяно-новорічні урочистості завершувались святом Богоявлення, ві­домим в народі як Водохреще (Ордан, Ардан, Йордан). Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. Церква розглядає Хрещення Господнє як "свято просвіти" народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини.Християнський світ відзначає свято Водохреща 19 січня. Його ще називають Йорданом. Йордань (від назви ріки Йордан у Палестині) - народна назва християнського обряду освячення води. Його здійснюють на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані, описане у Євангеліях. Свято має й іншу назву - Богоявлення, - яка походить від того, що, згідно з біблейськими оповіданнями, під час хрещення Ісуса на нього зійшов із небес Дух Святий у вигляді голуба, і голос почувся із неба: “Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!” (Мт. 3:17).Вечір напередодні українці називали щедрим,другим святвечором, другою вілією, голодною кутею. Напередодні , 18 січня, як і перед Різдвом, утримувались від господарських робіт, постилися, готували кутю. Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На стіл прийнято подавати пісні страви. В деяких місцевостях на голодну кутю готували спеціальні коржики з медом — «підпалки».Вранці (19 січня) у церквах святять воду. У Чернівцях, у Свято-Духівський кафедральний собор приходить велика кількість людей. Вважається, що на Йордан вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні і духовні хвороби.Завжди, центральне місце в святі Богоявлення займали об­ряди, пов'язані з водою.Обов'язково ходили до церкви свя­тити воду. Цією свяченою водою почи­налася трапеза, нею ж кожний госпо­дар кропив усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці. У різних областях України є різні традиції щедрування: на Поділлі щедрува­ли  напередодні Водохреща. Однак, у цих обходах вже не бра­ли участі ряджені. Хлопці й дівчата виконували під вікнами поздоровчі пісні з неодмінним рефреном: «Щедрий вечір, добрий вечір». Кульмінаційний момент церковно­го свята Ордані — занурення свяще­ником хреста у воду, після чого вона вважалась освяченою. За давньою тра­дицією, ця церемонія відбувалась під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні з льо­ду вирубували великий хрест, пробива­ли ополонку. У Чернівцях у р. Прут віруючи кожен рік занурюються у крижану воду.Крім ікон і церковних корогов учасники цих процесій несли запалені «трійці».— три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стрілкнмноіо з pyшниць. Одночасно у небі підкидали го-лубів, попередньо прикрашаючи стрічками з кольорового паперу. Поява цих птах на Ордані мала символізувати «дух божого», який, за євангельською легендою нібито сходив, а образі голу­ба з небес на міфічного Христа під час хрещення.Після Водохреща в українському селі розпочинався новий весільний се­зон, який тривав до Великого посту. Зимові  свята у народно-побутовому календарі завжди були та лишаються часом веселощів і до­звілля.

четвер, 1 січня 2015 р.

Степан Бандера

1 січня національно-демократичні сили святкують день народження Степана Бандери. У зв'язку з революційними подіями в Україні в центрі уваги знову опинилась ця  фігура. Московські коментатори та учасники проросійських мітингів  однозначно називають тих, хто прийшов до влади в Києві, «бандерівцями», вважаючи останнього породженням пекла.
За оцінками спостерігачів, прихильники лідера ОУН-УПА складають лише один, і далеко не найчисленніший сегмент   демократичного руху, і привертають увагу завдяки радикалізму та епатажу.  Бандера - це страшилка для дискредитації прихильників європейського вибору. Що ж стосується самого Бандери, в уявленнях про нього тісно переплелись правда, напівправда і міфи. Серед таких міфів :